Діабет 2 типу – фізіологія і психіка 29.11.2025

Питання взаємозвязку діабету як хвороби та роботи психіки дедалі більше розглядають у медичних та психотерапевтичних колах.  Спробуйте прослідкувати цей зв'язок разом з нами.

І перш ніж говорити про зв’язок, важливо побачити механізм самого діабету — те, що відбувається в кожній клітині.

Діабет 2 типу починається з тихих змін у клітинах. Мітохондрії — енергетичні станції клітин — поступово перестають адекватно реагувати на глюкозу. Сигнал стає менш виразним. Коли клітина не сприймає глюкозу належним чином, порушується весь її енергетичний цикл. На цьому фоні починає знижуватися чутливість до інсуліну — організм отримує сигнал, але не може його реалізувати. Підшлункова залоза намагається компенсувати, працює інтенсивніше, а з часом виснажується. 

Глюкоза довше лишається в крові — і це змінює роботу судин, нервів, мозку та загальну енергетику тіла. Саме на цьому фізіологічному тлі стає зрозумілим зв’язок між діабетом і психічними процесами.

Психічні процеси, які є факторами ризику розвитку діабету (фактори, що змінюють фізіологічні реакції)
1. Хронічний дистрес і тривале емоційне напруження
Коли нервова система довго перебуває в стані напруги, кортизолова відповідь стає нестабільною. Кортизол впливає на:

• регуляцію глюкози,
• обмін енергії,
• накопичення вісцерального жиру,
• еактивність інсулінових рецепторів.

Тривале напруження створює умови для інсулінорезистентності.

2. Порушення сну та змінені циркадні ритми
Недосипання протягом років змінює чутливість тканин до інсуліну, впливає на апетит, регуляцію ситості та відновлення нервової системи. Порушені ритми — це сильний метаболічний фактор.

3. Емоційна виснаженість
Виснаження (не плутати з депресією) пов’язане зі зниженням мотивації рухатися, готувати їжу, підтримувати стабільність ритмів. Це поведінковий шлях, який також впливає на метаболізм.

4. Тривожні патерни тіла
Хронічна тривога підсилює симпатичну активацію. На фізіологічному рівні це означає, що вона:

• підвищує рівень глюкози у відповідь на стрес,
• порушує роботу травної системи,
• впливає на реактивність м’язів і судин,
• знижує здатність тіла входити в стан відновлення.

5. Психічна гіперчутливість до перевантаження
Людина може не відчувати себе «емоційно погано», але нервова система реагує на надмірний інформаційний та соціальний тиск як на загрозу. Зростає напруження, а відтак – рівень кортизолу (і не тільки).
Це запускає ті самі механізми: кортизол → інсулінорезистентність → зміни глюкози.

Фізіологічні процеси, що сприяють початку діабету

1. Порушення роботи мітохондрій. 

Це означає, що  клітина погано «впускає» глюкозу в енергетичний цикл. Коли мітохондрії не реагують на глюкозу, вони посилають сигнал про дефіцит енергії, навіть якщо глюкози достатньо. Це парадокс, який змушує організм підвищувати інсулін і накопичувати жир.

2. Хронічне запалення низької інтенсивності

Це стан без температури чи гострих симптомів. Підвищені запальні маркери впливають на інсулінові рецептори, порушуючи їхню чутливість.

3. Вісь гіпоталамус–гіпофіз–наднирники працює нестабільно:

• коливається кортизол,
• зростає глюкоза натще,
• знижується чутливість рецепторів до інсуліну.

4. Порушення гормональної взаємодії гормонів лептину та греліну
При хронічному стресі й недосипанні гормони ситості й голоду працюють інакше, що змінює поведінкові та метаболічні реакції.

5. Метаболічна втома клітин
Коли клітина довго перебуває у стані «перевантаження» глюкозою та вільними жирними кислотами, її рецептори стають менш чутливими, а внутрішня структура — більш вразливою.

Діабет і психіка: двостороння взаємодія
Депресивні симптоми при діабеті — явище часте. Гіперглікемія впливає на судини мозку, фронтальні ділянки та структури, що відповідають за памʼять і емоційну регуляцію. 

Психічні стани теж можуть змінювати метаболізм. Стресові гормони, порушення відновлення, циркадні зміни, поведінкові цикли — усе це впливає на чутливість рецепторів і роботу клітин.

Тому сьогодні діабет розглядають як процес, що проходить одночасно через тіло, мітохондрії, нервову систему, психіку та щоденні ритми людини.

__________________________

Для психолога чи психотерапевта тілесний вимір - це не “додаток”, а ключ до глибшого контакту з клієнтом. Бути уважним до тіла - означає чути правду.  Програми навчання Марини Лемак:
1.  Спецкурс онлайн "Глибини психосоматики. Інтегративний гештальт-підхід"
2. Курс "Тілесні процеси у гештальт терапії"

__________________________

СПИСОК ДЖЕРЕЛ (REFERENCES)
Метаболізм, інсулінорезистентність, мітохондрії
Kahn S.E., Hull R.L., Utzschneider K.M. Mechanisms linking obesity to insulin resistance and type 2 diabetes. Nature Reviews Endocrinology.
Petersen K.F., Shulman G.I. Etiology of insulin resistance. American Journal of Medicine.
Szendroedi J., Phielix E., Roden M. Mitochondrial dysfunction and insulin resistance in type 2 diabetes. American Journal of Physiology.
Lowell B.B., Shulman G.I. Mitochondrial dysfunction and type 2 diabetes. Science.
Roden M., Shulman G.I. The integrative biology of insulin resistance. Diabetologia.
Запалення, гормональні та фізіологічні механізми
Hotamisligil G.S. Inflammation and metabolic disorders. Nature.
Tilg H., Moschen A.R. Inflammatory mechanisms in insulin resistance. Molecular Medicine.
Black P.H. The inflammatory response as a mechanism of stress-related disease. JAMA.
Chrousos G.P. Stress and disorders of the stress system. Nature Reviews Endocrinology.
Cadegiani F.A., Kater C.E. The HPA axis in chronic stress and its metabolic consequences. Frontiers in Endocrinology.
Депресія і діабет — двобічний зв’язок
Pan A., et al. Depression and risk of type 2 diabetes: a meta-analysis. JAMA.
Nouwen A., et al. Longitudinal associations between depression and diabetes complications. Diabetologia.
Zhuang Q., et al. Bidirectional association between depression and type 2 diabetes. Journal of Affective Disorders.
Renn B.N., et al. Biological and behavioral pathways between depression and diabetes. Current Psychiatry Reports.
Тривога, стрес і діабет
Smith K.J., et al. Anxiety disorders and diabetes: systematic review and meta-analysis. Diabetic Medicine.
Grigsby A.B., et al. Prevalence of anxiety in diabetes. Diabetes Spectrum.
Li J., et al. Psychosocial stress and risk of diabetes: prospective cohort evidence. Diabetologia.
Bergmann N., et al. Stress, autonomic imbalance, and metabolic disease. Metabolism.
Сон, циркадні ритми, поведінкові механізми
Buxton O.M., et al. Sleep restriction and insulin sensitivity. Science Translational Medicine.
Spiegel K., Leproult R., Van Cauter E. Impact of sleep debt on metabolic and endocrine function. The Lancet.
Knutson K.L., et al. Sleep quality, circadian rhythm disruptions, and metabolic risk. Annals of the New York Academy of Sciences.
Chaput J.P., et al. Sleep and obesity/diabetes risk. Sleep Medicine Reviews.
Вплив гіперглікемії на мозок і нервову систему
Biessels G.J., et al. Cognitive dysfunction and diabetes. The Lancet Neurology.
Yeung S.E., et al. Hyperglycemia and frontal-lobe function. Neurobiology of Aging.
McCrimmon R.J., et al. Brain glucose sensing, mood, and cognition in diabetes. Diabetes Care.